Фразеологізм
– це словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову.
Наприклад, пекти раків – червоніти. До того ж значення власне фразеологізму не
співпадає із значенням окремих слів, що входять до його складу. «Пекти» в
значенні «обробляти вогнем» і «рак» - в значенні «тварина, що належить до виду
безхребетних» нічого спільного не мають із почервонінням шкіри обличчя людини
через хвилювання чи сором.
У
деяких фразеологізмах стійке зрощення відбулося настільки давно, що вже й
забулося значення деяких окремих слів, хоча саме значення фразеологізму
загальновідоме і цим висловом широко користуються. До таких належить
фразеологізм – байдики бити. Які байдики, чому їх б’ють? Про це можуть ( а може
вже й не можуть) сказати лише історики-лінгвісти.
Фразеологізми роблять
мовлення виразнішим, влучнішим,
дотепнішим. Єдина з ними біда – фразеологізми не мають правил, їх можна вивчити
лише один по одному. Певний вантаж цих висловів ми отримуємо в буденному житті
і користуємося навіть не замислюючись. У
тестах ЗНО завжди є завдання з фразеології, тому варто поповнювати свій
фразеологічний запас або читаючи класику української літератури, або власне
фразеологічні словники.
Розрізняють три типи фразеологізмів:фразеологічні зрощення;
фразеологічні єдності;
фразеологічні сполучення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий